Столиця сельджуків
До 1081 року сельджуки поширили свою владу майже на все Анатолійське плато від Вірменії на сході до Віфінії на заході, і заснували свою столицю в Нікеї, лише за 90 кілометрів (56 миль) від Константинополя.
До 1081 року сельджуки поширили свою владу майже на все Анатолійське плато від Вірменії на сході до Віфінії на заході, і заснували свою столицю в Нікеї, лише за 90 кілометрів (56 миль) від Константинополя.
Після Манцикерта часткове відновлення (відоме як Комнінівська реставрація) стало можливим завдяки династії Комнінів. Комніни знову здобули владу за Олексія I у 1081 році. З самого початку свого правління Олексій зіткнувся з грізним нападом норманів під проводом Роберта Гвіскара та його сина Боемунда Тарентського, які захопили Діррахій і Корфу та взяли в облогу Ларису в Фессалії. Смерть Роберта Гвіскара в 1085 році тимчасово послабила нормандську проблему.
До 1081 року сельджуки поширили свою владу майже на все Анатолійське плато від Вірменії на сході до Віфінії на заході, і заснували свою столицю в Нікеї, лише за 90 кілометрів (56 миль) від Константинополя.
Після Манцикерта часткове відновлення (відоме як Комнінівська реставрація) стало можливим завдяки династії Комнінів. Комніни знову здобули владу за Олексія I у 1081 році. З самого початку свого правління Олексій зіткнувся з грізним нападом норманів під проводом Роберта Гвіскара та його сина Боемунда Тарентського, які захопили Діррахій і Корфу та взяли в облогу Ларису в Фессалії. Смерть Роберта Гвіскара в 1085 році тимчасово послабила нормандську проблему.