Після одужання, в середині 1916 року, його перевели до Ардатовського табору для військовополонених у Самарській губернії, де він використовував свої навички для обслуговування сусіднього сільського млина. Наприкінці року його знову перевели, цього разу до Кунгурського табору для військовополонених поблизу Пермі, де військовополонених використовували як робочу силу для обслуговування новозбудованої Транссибірської магістралі.
Далі відвідував школу малювання.
Едуард на власні очі бачив окопну війну і відвідував лінію фронту так часто, як міг, за що був нагороджений Військовим хрестом у 1916 році.
Щеплення від тифу: османський хірург доктор Хайдар Джемаль писав: «за наказом Головного санітарного управління Третьої армії в січні 1916 року, коли поширення тифу було гострою проблемою, невинним вірменам, призначеним до депортації в Ерзінджані, вводили кров хворих на черевний тиф, не роблячи цю кров 'неактивною'».
План повстання був реалізований під час Великоднього повстання 1916 року, під час якого добровольці розпочали заколот, метою якого було покласти край британському правлінню.
Черчилль вирішив приєднатися до армії і був прикомандирований до 2-го полку гренадерської гвардії на Західному фронті. У січні 1916 року його підвищили до підполковника і призначили командувати 6-м батальйоном Королівських шотландських фузилерів. Після періоду підготовки батальйон був переведений на ділянку бельгійського фронту поблизу Плугстеерта. Протягом понад трьох місяців вони перебували під постійним артилерійським обстрілом, хоча німецького наступу не було. Черчилль ледь не загинув, коли під час візиту його двоюрідного брата, штабного офіцера 9-го герцога Мальборо, великий уламок снаряда впав між ними.
У 1916 році Вілья напав на Колумбус, штат Нью-Мексико.
До 1916 року десять штатів святкували його 3 червня, у день народження президента КША Джефферсона Девіса. Інші штати обирали дати наприкінці квітня або 10 травня, вшановуючи день захоплення Девіса в полон.
Чорногорія прикривала сербський відступ до узбережжя Адріатичного моря в битві при Мойковаці 6–7 січня 1916 року, але зрештою австрійці також завоювали Чорногорію. Вцілілі сербські солдати були евакуйовані кораблями до Греції.
У 1916 році, перебуваючи на базі Форт-Сем-Г'юстон, Ейзенхауер був футбольним тренером у коледжі Сент-Луїса, нині Університет Сент-Мері.
Перебуваючи у вигнанні, Уерта намагався повернутися до Мексики через Сполучені Штати; влада США заарештувала його, і він був ув'язнений у Форт-Блісс, штат Техас. Він помер у січні 1916 року, через шість місяців після того, як вирушив у вигнання.
У січні 1916 року Вудсон розпочав публікацію наукового «Журналу афроамериканської історії». Він не пропустив жодного випуску, незважаючи на Велику депресію, втрату підтримки з боку фондів та дві світові війни.
У січні 1916 року він переїхав до пансіону поблизу середньої школи (порівнянної з сучасною старшою школою), до якої раніше доїжджав потягом.
У лютому 1916 року німці атакували французькі оборонні позиції в битві під Верденом, яка тривала до грудня 1916 року. Німці досягли початкових успіхів, перш ніж французькі контрнаступи повернули ситуацію майже до початкової точки. Втрати французів були більшими, але німці також зазнали важких втрат: загалом від 700 000 до 975 000 осіб з обох сторін. Верден став символом французької рішучості та самопожертви.
Коли Ейзенхауер був розквартирований у Техасі, він зустрів Меймі Дауд із Буна, штат Айова. Вони одразу сподобалися одне одному. Він освідчився їй у День святого Валентина у 1916 році.
Де Голль був командиром роти в Дуомоні (під час битви при Вердені) 2 березня 1916 року.
Компанія зараз відома як BMW або Bayerische Motoren Werke. Виробник авіаційних двигунів Rapp Motorenwerke став Bayerische Motorenwerke у 1916 році.
У 1916 році президент Вудро Вільсон поїхав до Спокана, щоб виступити на святкуванні Дня батька, і він хотів зробити його офіційно визнаним федеральним святом, але Конгрес чинив опір, побоюючись, що воно стане комерціалізованим.
У День святого Патрика 1916 року «Ірландські добровольці» — ірландська націоналістична воєнізована організація — провели паради по всій Ірландії. Влада зафіксувала 38 парадів до Дня святого Патрика, у яких взяли участь 6000 маршируючих, майже половина з яких, як стверджувалося, були озброєні. Наступного місяця «Ірландські добровольці» розпочали Великоднє повстання проти британського правління. Це ознаменувало початок ірландського революційного періоду та призвело до Війни за незалежність Ірландії та Громадянської війни. У цей час святкування Дня святого Патрика в Ірландії були стриманими, хоча цей день іноді обирали для проведення великих політичних мітингів. Святкування залишалися скромними після створення Ірландської Вільної держави; єдиним державним заходом була військова процесія, винесення прапорів та меса ірландською мовою, на якій були присутні урядовці.
Маркус дедалі більше усвідомлював, що UNIA не вдалося процвітати на Ямайці, і вирішив емігрувати до Сполучених Штатів, відпливши туди на борту SS Tallac у березні 1916 року.
Прибувши до Сполучених Штатів, Гарві спочатку оселився в родині ямайських емігрантів, що жили в Гарлемі, переважно чорношкірому районі Нью-Йорка. Він почав читати лекції в місті, сподіваючись зробити кар'єру публічного оратора, хоча під час свого першого публічного виступу його освистали, і він впав зі сцени.
У квітні 1916 року ірландські республіканці розпочали Великоднє повстання проти британського правління та проголосили Ірландську Республіку. Хоча повстання було придушене після тижня боїв, воно та реакція британців призвели до зростання народної підтримки ірландської незалежності.
До 11 років Вонг придумала свій сценічний псевдонім Анна Мей Вонг, утворений шляхом поєднання її англійського імені та прізвища.
З Нью-Йорка Маркус вирушив у гастрольний тур по США, відвідавши 38 штатів. Під час зупинок у своїй подорожі він слухав проповідників з Африканської методистської єпископальної церкви та чорношкірих баптистських церков. Перебуваючи в Алабамі, він відвідав Інститут Таскігі та зустрівся з його новим лідером Робертом Руссою Мотоном.
UNIA також отримала частково побудовану церковну будівлю на 114 West 138 Street у Гарлемі, яку Гарві назвав «Ліберті-хол» на честь однойменної будівлі в Дубліні, Ірландія, яка була заснована під час Великоднього повстання 1916 року.
До середини 1916 року два роки війни знищили російську економіку. Це спричинило спад аграрного виробництва, проблеми в транспортній мережі, підживило інфляцію валюти та створило критичну нестачу продовольства та палива в містах.
Ютландська битва (нім. Skagerrakschlacht, або «Битва при Скагерраку») у травні/червні 1916 року переросла у найбільшу морську битву війни. Це було єдине повномасштабне зіткнення лінкорів під час війни та одне з найбільших в історії.
Після краху династії Цін внаслідок Сіньхайської революції Китай занурився в короткий період громадянської війни, перш ніж Юань Шикай обійняв посаду президента новоствореної Китайської Республіки. Адміністрація стала відома як Бейянський уряд зі столицею в Пекіні. Юань Шикай зазнав невдачі у короткочасній спробі відновити монархію в Китаї, проголосивши себе імператором Хунсянь. Після смерті Юань Шикая в 1916 році наступні роки характеризувалися боротьбою за владу між різними кліками в колишній Бейянській армії. Тим часом Гоміньдан на чолі з Сунь Ятсеном створив новий уряд у Гуанчжоу, щоб протистояти правлінню Бейянського уряду через серію рухів.
Арабське повстання розпочалося в 1916 році за підтримки Великої Британії. Воно змінило хід війни на Близькосхідному фронті на користь Антанти, де османи, здавалося, мали перевагу протягом перших двох років війни. На основі листування Мак-Магона — Хусейна, угоди між британським урядом і Хусейном ібн Алі, шерифом Мекки, повстання було офіційно розпочато в Мецці 10 червня 1916 року.
Арабське повстання, спровоковане Арабським бюро британського Міністерства закордонних справ, розпочалося в червні 1916 року з битви за Мекку під проводом шерифа Мекки Хусейна і закінчилося здачею Дамаска османами. Фахрі-паша, османський командувач Медіни, чинив опір понад два з половиною роки під час облоги Медіни, перш ніж здатися в січні 1919 року.
Протягом 1915 та 1916 років деякі лідери NAACP, стурбовані фінансовими збитками журналу «The Crisis» та запальною риторикою деяких його есеїв, намагалися усунути Дю Буа з посади редактора. Дю Буа та його прихильники перемогли, і він продовжив виконувати свою роль редактора.
Битва на Соммі була англо-французьким наступом з липня по листопад 1916 року. Перший день наступу (1 липня 1916 року) став найкривавішим днем в історії британської армії: вона зазнала 57 470 втрат, включаючи 19 240 загиблих. Весь наступ на Соммі коштував британській армії близько 420 000 втрат. Французи зазнали ще близько 200 000 втрат, а німці — приблизно 500 000.
Листопадову дату весілля в Денвері було перенесено на 1 липня через очікуваний вступ США у Першу світову війну. За перші 35 років шлюбу вони багато разів переїжджали.
Велика пожежа в Метісоні була смертоносною лісовою пожежею, що пройшла через регіон навколо громад Блек-Рівер-Метісон та Ірокез-Фоллс, Онтаріо, Канада, 29 липня 1916 року. Згідно з офіційними оцінками, загинуло 223 людини.
30 липня 1916 року, під час Першої світової війни, німецькі диверсанти влаштували катастрофічний вибух на півострові Блек-Том у Джерсі-Сіті, штат Нью-Джерсі, на території, яка зараз є частиною парку Ліберті-Стейт, неподалік від острова Бедлоу. Вибухнули вагони з динамітом та іншими вибуховими речовинами, які відправляли до Британії та Франції для їхніх військових зусиль. Статуя зазнала незначних пошкоджень, переважно правої руки, що тримає факел, і була закрита на десять днів. Вартість ремонту статуї та будівель на острові склала близько 100 000 доларів (еквівалент близько 2 350 000 доларів у 2019 році). Вузький підйом до факела був закритий з міркувань громадської безпеки, і відтоді він залишається закритим.
Румунія була союзником Центральних держав з 1882 року. Однак, коли почалася війна, вона оголосила про свій нейтралітет, стверджуючи, що оскільки Австро-Угорщина сама оголосила війну Сербії, Румунія не має зобов'язань вступати у війну. 4 серпня 1916 року Румунія та Антанта підписали Політичний договір та Військову конвенцію, які встановили координати участі Румунії у війні. Натомість вона отримала офіційну згоду союзників на приєднання до Румунії Трансильванії, Банату та інших територій Австро-Угорщини. Ця акція мала широку підтримку населення.
Влітку 1916 року, після битви при Добердо, італійці захопили місто Горіція. Після цієї перемоги фронт залишався статичним понад рік, попри кілька італійських наступів, зосереджених на плато Баньшице та Карст на схід від Горіції.
У 1916 році Румунія вступила у Першу світову війну на боці Антанти. При цьому метою Румунії було об'єднання всіх територій з румунською національною більшістю в одну державу. У Бухарестському договорі (1916) були обумовлені умови придбання Румунією територій у складі Австро-Угорщини.
27 серпня 1916 року румунська армія розпочала наступ проти Австро-Угорщини за обмеженої підтримки Росії. Румунський наступ спочатку був успішним у Трансильванії.
Танки були розроблені Великою Британією та Францією і вперше використані в бою британцями під час битви при Флер-Курселет (частина битви на Соммі) 15 вересня 1916 року з лише частковим успіхом. Однак їхня ефективність зростала в міру продовження війни; союзники будували танки у великій кількості, тоді як німці використовували лише кілька власних конструкцій, доповнених захопленими танками союзників.
Після шести місяців подорожей по США з лекціями Маркус повернувся до Нью-Йорка.
У 1916 році компанія Kroger запровадила самообслуговування. До цього всі товари зберігалися за прилавками, покупці просили їх, а продавці приносили їх клієнтам.
Хірохіто був офіційно проголошений кронпринцом і спадкоємцем престолу 2 листопада 1916 року; проте церемонія інвеститури не була суворо необхідною для підтвердження цього статусу спадкоємця престолу.
Французькі та сербські війська повернули обмежені території Македонії, відвоювавши Бітолу 19 листопада 1916 року після дороговартісного Монастирського наступу, який призвів до стабілізації фронту.
У 1916 році Ральф Пулітцер, який змінив свого батька Джозефа на посаді видавця газети World, розпочав кампанію зі збору 30 000 доларів (еквівалент 705 000 доларів у 2019 році) на систему зовнішнього освітлення, щоб підсвічувати статую вночі. Він заявив про понад 80 000 вкладників, але не зміг досягти мети. Різницю тихо покрив подарунок від заможного донора — факт, який не розголошувався до 1936 року. Підводний силовий кабель подав електрику з материка, а вздовж стін Форт-Вуд були встановлені прожектори. Гутзон Борглум, який пізніше створив скульптури на горі Рашмор, переробив факел, замінивши більшу частину оригінальної міді на вітражне скло. 2 грудня 1916 року президент Вудро Вільсон натиснув телеграфний ключ, який увімкнув світло, успішно освітивши статую.
Битва за Бухарест була останньою битвою Румунської кампанії 1916 року в Першій світовій війні, у якій війська Центральних держав під командуванням генерала Еріха фон Фалькенгайна окупували румунську столицю і змусили румунський уряд, а також залишки румунської армії відступити до Молдови та відновити столицю в Яссах.
У грудні 1916 року Асквіт пішов у відставку з посади прем'єр-міністра, і його змінив Ллойд Джордж, який у травні 1917 року відправив Черчилля інспектувати французькі військові зусилля.
12 грудня 1916 року, після десяти жорстоких місяців битви під Верденом і успішного наступу проти Румунії, Німеччина спробувала домовитися про мир із союзниками. Однак ця спроба була відразу відхилена як «дволикий воєнний маневр».
«Біла п'ятниця» сталася під час Італійського фронту Першої світової війни, коли лавина накрила австрійські казарми на горі Мармолада, вбивши 270 солдатів. Інші лавини того ж дня вразили італійські та інші австрійські позиції, вбивши сотні людей. Точна оцінка кількості жертв лавин «Білої п'ятниці» недоступна. Історичні документи свідчать про щонайменше 2000 жертв серед солдатів і кілька десятків серед цивільних.
Стаття «Жах у Вейко» висвітлювала лінчування Джессі Вашингтона, 17-річного афроамериканця з розумовими вадами. Стаття стала новаторською завдяки використанню методів таємного репортажу для викриття поведінки місцевих білих жителів у Вейко, штат Техас.
Після одужання, в середині 1916 року, його перевели до Ардатовського табору для військовополонених у Самарській губернії, де він використовував свої навички для обслуговування сусіднього сільського млина. Наприкінці року його знову перевели, цього разу до Кунгурського табору для військовополонених поблизу Пермі, де військовополонених використовували як робочу силу для обслуговування новозбудованої Транссибірської магістралі.
Далі відвідував школу малювання.
Едуард на власні очі бачив окопну війну і відвідував лінію фронту так часто, як міг, за що був нагороджений Військовим хрестом у 1916 році.
Щеплення від тифу: османський хірург доктор Хайдар Джемаль писав: «за наказом Головного санітарного управління Третьої армії в січні 1916 року, коли поширення тифу було гострою проблемою, невинним вірменам, призначеним до депортації в Ерзінджані, вводили кров хворих на черевний тиф, не роблячи цю кров 'неактивною'».
План повстання був реалізований під час Великоднього повстання 1916 року, під час якого добровольці розпочали заколот, метою якого було покласти край британському правлінню.
Черчилль вирішив приєднатися до армії і був прикомандирований до 2-го полку гренадерської гвардії на Західному фронті. У січні 1916 року його підвищили до підполковника і призначили командувати 6-м батальйоном Королівських шотландських фузилерів. Після періоду підготовки батальйон був переведений на ділянку бельгійського фронту поблизу Плугстеерта. Протягом понад трьох місяців вони перебували під постійним артилерійським обстрілом, хоча німецького наступу не було. Черчилль ледь не загинув, коли під час візиту його двоюрідного брата, штабного офіцера 9-го герцога Мальборо, великий уламок снаряда впав між ними.
У 1916 році Вілья напав на Колумбус, штат Нью-Мексико.
До 1916 року десять штатів святкували його 3 червня, у день народження президента КША Джефферсона Девіса. Інші штати обирали дати наприкінці квітня або 10 травня, вшановуючи день захоплення Девіса в полон.
Чорногорія прикривала сербський відступ до узбережжя Адріатичного моря в битві при Мойковаці 6–7 січня 1916 року, але зрештою австрійці також завоювали Чорногорію. Вцілілі сербські солдати були евакуйовані кораблями до Греції.
У 1916 році, перебуваючи на базі Форт-Сем-Г'юстон, Ейзенхауер був футбольним тренером у коледжі Сент-Луїса, нині Університет Сент-Мері.
Перебуваючи у вигнанні, Уерта намагався повернутися до Мексики через Сполучені Штати; влада США заарештувала його, і він був ув'язнений у Форт-Блісс, штат Техас. Він помер у січні 1916 року, через шість місяців після того, як вирушив у вигнання.
У січні 1916 року Вудсон розпочав публікацію наукового «Журналу афроамериканської історії». Він не пропустив жодного випуску, незважаючи на Велику депресію, втрату підтримки з боку фондів та дві світові війни.
У січні 1916 року він переїхав до пансіону поблизу середньої школи (порівнянної з сучасною старшою школою), до якої раніше доїжджав потягом.
У лютому 1916 року німці атакували французькі оборонні позиції в битві під Верденом, яка тривала до грудня 1916 року. Німці досягли початкових успіхів, перш ніж французькі контрнаступи повернули ситуацію майже до початкової точки. Втрати французів були більшими, але німці також зазнали важких втрат: загалом від 700 000 до 975 000 осіб з обох сторін. Верден став символом французької рішучості та самопожертви.
Коли Ейзенхауер був розквартирований у Техасі, він зустрів Меймі Дауд із Буна, штат Айова. Вони одразу сподобалися одне одному. Він освідчився їй у День святого Валентина у 1916 році.
Де Голль був командиром роти в Дуомоні (під час битви при Вердені) 2 березня 1916 року.
Компанія зараз відома як BMW або Bayerische Motoren Werke. Виробник авіаційних двигунів Rapp Motorenwerke став Bayerische Motorenwerke у 1916 році.
У 1916 році президент Вудро Вільсон поїхав до Спокана, щоб виступити на святкуванні Дня батька, і він хотів зробити його офіційно визнаним федеральним святом, але Конгрес чинив опір, побоюючись, що воно стане комерціалізованим.
У День святого Патрика 1916 року «Ірландські добровольці» — ірландська націоналістична воєнізована організація — провели паради по всій Ірландії. Влада зафіксувала 38 парадів до Дня святого Патрика, у яких взяли участь 6000 маршируючих, майже половина з яких, як стверджувалося, були озброєні. Наступного місяця «Ірландські добровольці» розпочали Великоднє повстання проти британського правління. Це ознаменувало початок ірландського революційного періоду та призвело до Війни за незалежність Ірландії та Громадянської війни. У цей час святкування Дня святого Патрика в Ірландії були стриманими, хоча цей день іноді обирали для проведення великих політичних мітингів. Святкування залишалися скромними після створення Ірландської Вільної держави; єдиним державним заходом була військова процесія, винесення прапорів та меса ірландською мовою, на якій були присутні урядовці.
Маркус дедалі більше усвідомлював, що UNIA не вдалося процвітати на Ямайці, і вирішив емігрувати до Сполучених Штатів, відпливши туди на борту SS Tallac у березні 1916 року.
Прибувши до Сполучених Штатів, Гарві спочатку оселився в родині ямайських емігрантів, що жили в Гарлемі, переважно чорношкірому районі Нью-Йорка. Він почав читати лекції в місті, сподіваючись зробити кар'єру публічного оратора, хоча під час свого першого публічного виступу його освистали, і він впав зі сцени.
У квітні 1916 року ірландські республіканці розпочали Великоднє повстання проти британського правління та проголосили Ірландську Республіку. Хоча повстання було придушене після тижня боїв, воно та реакція британців призвели до зростання народної підтримки ірландської незалежності.
До 11 років Вонг придумала свій сценічний псевдонім Анна Мей Вонг, утворений шляхом поєднання її англійського імені та прізвища.
З Нью-Йорка Маркус вирушив у гастрольний тур по США, відвідавши 38 штатів. Під час зупинок у своїй подорожі він слухав проповідників з Африканської методистської єпископальної церкви та чорношкірих баптистських церков. Перебуваючи в Алабамі, він відвідав Інститут Таскігі та зустрівся з його новим лідером Робертом Руссою Мотоном.
UNIA також отримала частково побудовану церковну будівлю на 114 West 138 Street у Гарлемі, яку Гарві назвав «Ліберті-хол» на честь однойменної будівлі в Дубліні, Ірландія, яка була заснована під час Великоднього повстання 1916 року.
До середини 1916 року два роки війни знищили російську економіку. Це спричинило спад аграрного виробництва, проблеми в транспортній мережі, підживило інфляцію валюти та створило критичну нестачу продовольства та палива в містах.
Ютландська битва (нім. Skagerrakschlacht, або «Битва при Скагерраку») у травні/червні 1916 року переросла у найбільшу морську битву війни. Це було єдине повномасштабне зіткнення лінкорів під час війни та одне з найбільших в історії.
Після краху династії Цін внаслідок Сіньхайської революції Китай занурився в короткий період громадянської війни, перш ніж Юань Шикай обійняв посаду президента новоствореної Китайської Республіки. Адміністрація стала відома як Бейянський уряд зі столицею в Пекіні. Юань Шикай зазнав невдачі у короткочасній спробі відновити монархію в Китаї, проголосивши себе імператором Хунсянь. Після смерті Юань Шикая в 1916 році наступні роки характеризувалися боротьбою за владу між різними кліками в колишній Бейянській армії. Тим часом Гоміньдан на чолі з Сунь Ятсеном створив новий уряд у Гуанчжоу, щоб протистояти правлінню Бейянського уряду через серію рухів.
Арабське повстання розпочалося в 1916 році за підтримки Великої Британії. Воно змінило хід війни на Близькосхідному фронті на користь Антанти, де османи, здавалося, мали перевагу протягом перших двох років війни. На основі листування Мак-Магона — Хусейна, угоди між британським урядом і Хусейном ібн Алі, шерифом Мекки, повстання було офіційно розпочато в Мецці 10 червня 1916 року.
Арабське повстання, спровоковане Арабським бюро британського Міністерства закордонних справ, розпочалося в червні 1916 року з битви за Мекку під проводом шерифа Мекки Хусейна і закінчилося здачею Дамаска османами. Фахрі-паша, османський командувач Медіни, чинив опір понад два з половиною роки під час облоги Медіни, перш ніж здатися в січні 1919 року.
Протягом 1915 та 1916 років деякі лідери NAACP, стурбовані фінансовими збитками журналу «The Crisis» та запальною риторикою деяких його есеїв, намагалися усунути Дю Буа з посади редактора. Дю Буа та його прихильники перемогли, і він продовжив виконувати свою роль редактора.
Битва на Соммі була англо-французьким наступом з липня по листопад 1916 року. Перший день наступу (1 липня 1916 року) став найкривавішим днем в історії британської армії: вона зазнала 57 470 втрат, включаючи 19 240 загиблих. Весь наступ на Соммі коштував британській армії близько 420 000 втрат. Французи зазнали ще близько 200 000 втрат, а німці — приблизно 500 000.
Листопадову дату весілля в Денвері було перенесено на 1 липня через очікуваний вступ США у Першу світову війну. За перші 35 років шлюбу вони багато разів переїжджали.
Велика пожежа в Метісоні була смертоносною лісовою пожежею, що пройшла через регіон навколо громад Блек-Рівер-Метісон та Ірокез-Фоллс, Онтаріо, Канада, 29 липня 1916 року. Згідно з офіційними оцінками, загинуло 223 людини.
30 липня 1916 року, під час Першої світової війни, німецькі диверсанти влаштували катастрофічний вибух на півострові Блек-Том у Джерсі-Сіті, штат Нью-Джерсі, на території, яка зараз є частиною парку Ліберті-Стейт, неподалік від острова Бедлоу. Вибухнули вагони з динамітом та іншими вибуховими речовинами, які відправляли до Британії та Франції для їхніх військових зусиль. Статуя зазнала незначних пошкоджень, переважно правої руки, що тримає факел, і була закрита на десять днів. Вартість ремонту статуї та будівель на острові склала близько 100 000 доларів (еквівалент близько 2 350 000 доларів у 2019 році). Вузький підйом до факела був закритий з міркувань громадської безпеки, і відтоді він залишається закритим.
Румунія була союзником Центральних держав з 1882 року. Однак, коли почалася війна, вона оголосила про свій нейтралітет, стверджуючи, що оскільки Австро-Угорщина сама оголосила війну Сербії, Румунія не має зобов'язань вступати у війну. 4 серпня 1916 року Румунія та Антанта підписали Політичний договір та Військову конвенцію, які встановили координати участі Румунії у війні. Натомість вона отримала офіційну згоду союзників на приєднання до Румунії Трансильванії, Банату та інших територій Австро-Угорщини. Ця акція мала широку підтримку населення.
Влітку 1916 року, після битви при Добердо, італійці захопили місто Горіція. Після цієї перемоги фронт залишався статичним понад рік, попри кілька італійських наступів, зосереджених на плато Баньшице та Карст на схід від Горіції.
У 1916 році Румунія вступила у Першу світову війну на боці Антанти. При цьому метою Румунії було об'єднання всіх територій з румунською національною більшістю в одну державу. У Бухарестському договорі (1916) були обумовлені умови придбання Румунією територій у складі Австро-Угорщини.
27 серпня 1916 року румунська армія розпочала наступ проти Австро-Угорщини за обмеженої підтримки Росії. Румунський наступ спочатку був успішним у Трансильванії.
Танки були розроблені Великою Британією та Францією і вперше використані в бою британцями під час битви при Флер-Курселет (частина битви на Соммі) 15 вересня 1916 року з лише частковим успіхом. Однак їхня ефективність зростала в міру продовження війни; союзники будували танки у великій кількості, тоді як німці використовували лише кілька власних конструкцій, доповнених захопленими танками союзників.
Після шести місяців подорожей по США з лекціями Маркус повернувся до Нью-Йорка.
У 1916 році компанія Kroger запровадила самообслуговування. До цього всі товари зберігалися за прилавками, покупці просили їх, а продавці приносили їх клієнтам.
Хірохіто був офіційно проголошений кронпринцом і спадкоємцем престолу 2 листопада 1916 року; проте церемонія інвеститури не була суворо необхідною для підтвердження цього статусу спадкоємця престолу.
Французькі та сербські війська повернули обмежені території Македонії, відвоювавши Бітолу 19 листопада 1916 року після дороговартісного Монастирського наступу, який призвів до стабілізації фронту.
У 1916 році Ральф Пулітцер, який змінив свого батька Джозефа на посаді видавця газети World, розпочав кампанію зі збору 30 000 доларів (еквівалент 705 000 доларів у 2019 році) на систему зовнішнього освітлення, щоб підсвічувати статую вночі. Він заявив про понад 80 000 вкладників, але не зміг досягти мети. Різницю тихо покрив подарунок від заможного донора — факт, який не розголошувався до 1936 року. Підводний силовий кабель подав електрику з материка, а вздовж стін Форт-Вуд були встановлені прожектори. Гутзон Борглум, який пізніше створив скульптури на горі Рашмор, переробив факел, замінивши більшу частину оригінальної міді на вітражне скло. 2 грудня 1916 року президент Вудро Вільсон натиснув телеграфний ключ, який увімкнув світло, успішно освітивши статую.
Битва за Бухарест була останньою битвою Румунської кампанії 1916 року в Першій світовій війні, у якій війська Центральних держав під командуванням генерала Еріха фон Фалькенгайна окупували румунську столицю і змусили румунський уряд, а також залишки румунської армії відступити до Молдови та відновити столицю в Яссах.
У грудні 1916 року Асквіт пішов у відставку з посади прем'єр-міністра, і його змінив Ллойд Джордж, який у травні 1917 року відправив Черчилля інспектувати французькі військові зусилля.
12 грудня 1916 року, після десяти жорстоких місяців битви під Верденом і успішного наступу проти Румунії, Німеччина спробувала домовитися про мир із союзниками. Однак ця спроба була відразу відхилена як «дволикий воєнний маневр».
«Біла п'ятниця» сталася під час Італійського фронту Першої світової війни, коли лавина накрила австрійські казарми на горі Мармолада, вбивши 270 солдатів. Інші лавини того ж дня вразили італійські та інші австрійські позиції, вбивши сотні людей. Точна оцінка кількості жертв лавин «Білої п'ятниці» недоступна. Історичні документи свідчать про щонайменше 2000 жертв серед солдатів і кілька десятків серед цивільних.
Стаття «Жах у Вейко» висвітлювала лінчування Джессі Вашингтона, 17-річного афроамериканця з розумовими вадами. Стаття стала новаторською завдяки використанню методів таємного репортажу для викриття поведінки місцевих білих жителів у Вейко, штат Техас.
