Після прийняття того, що вважалося тимчасовим контролем над президентством у 2006 році, 24 лютого 2008 року Рауль Кастро переміг на виборах як новий Голова Державної ради та Голова Ради міністрів під час законодавчої сесії, що відбулася в Палаці конгресів Куби в Гавані.
У листі від лютого 2008 року Кастро оголосив, що не прийме посади президента Державної ради та головнокомандувача на засіданнях Національної асамблеї того ж місяця, зазначивши: «Це було б зрадою моєї совісті — взяти на себе відповідальність, яка вимагає мобільності та повної відданості, чого я не в змозі запропонувати через свій фізичний стан».
24 лютого 2008 року Національна асамблея народної влади одноголосно проголосувала за обрання Рауля президентом. Описуючи свого брата як «незамінного», Рауль запропонував, щоб з Фіделем продовжували консультуватися з питань великої важливості — пропозиція, одноголосно схвалена 597 членами Національної асамблеї.
Після прийняття того, що вважалося тимчасовим контролем над президентством у 2006 році, 24 лютого 2008 року Рауль Кастро переміг на виборах як новий Голова Державної ради та Голова Ради міністрів під час законодавчої сесії, що відбулася в Палаці конгресів Куби в Гавані.
У листі від лютого 2008 року Кастро оголосив, що не прийме посади президента Державної ради та головнокомандувача на засіданнях Національної асамблеї того ж місяця, зазначивши: «Це було б зрадою моєї совісті — взяти на себе відповідальність, яка вимагає мобільності та повної відданості, чого я не в змозі запропонувати через свій фізичний стан».
24 лютого 2008 року Національна асамблея народної влади одноголосно проголосувала за обрання Рауля президентом. Описуючи свого брата як «незамінного», Рауль запропонував, щоб з Фіделем продовжували консультуватися з питань великої важливості — пропозиція, одноголосно схвалена 597 членами Національної асамблеї.