У 609 році Папа Боніфацій IV переосвятив Пантеон у Римі на честь «Святої Марії та всіх мучеників» 13 травня. Це була та сама дата, що й Лемурія, стародавнє римське свято померлих, і та сама дата, що й вшанування всіх святих в Едесі за часів Єфрема.
Попри втрату майже всіх своїх великих міст і перед обличчям переважних сил ворога, ассирійський опір тривав під проводом Ашшур-убалліта II (612–609 рр. до н. е.), який з боями прорвався з Ніневії та об'єднав ассирійські сили навколо Харрана, що остаточно впав у 609 році до н. е. Того ж року Ашшур-убалліт II за допомогою єгипетської армії взяв в облогу Харран, але це також не вдалося, і ця остання поразка поклала край Ассирійській імперії.
Ця битва при Мегіддо, як зафіксовано, відбулася у 609 році до н.е., коли фараон Єгипту Нехо II вів свою армію до Каркемиша (північна Сирія), щоб об'єднатися зі своїми союзниками, занепадаючою Новоассирійською імперією, проти зростаючої Нововавилонської імперії. Для цього потрібно було пройти через територію, контрольовану Юдейським царством. Юдейський цар Йосія відмовився пропустити єгиптян.
Юдейські війська билися з єгиптянами під Мегіддо, що призвело до загибелі Йосії та перетворення його царства на васальну державу Єгипту. Битва зафіксована в Єврейській Біблії, грецькій Першій книзі Ездри та працях Йосипа Флавія.
У 609 році Папа Боніфацій IV переосвятив Пантеон у Римі на честь «Святої Марії та всіх мучеників» 13 травня. Це була та сама дата, що й Лемурія, стародавнє римське свято померлих, і та сама дата, що й вшанування всіх святих в Едесі за часів Єфрема.
Попри втрату майже всіх своїх великих міст і перед обличчям переважних сил ворога, ассирійський опір тривав під проводом Ашшур-убалліта II (612–609 рр. до н. е.), який з боями прорвався з Ніневії та об'єднав ассирійські сили навколо Харрана, що остаточно впав у 609 році до н. е. Того ж року Ашшур-убалліт II за допомогою єгипетської армії взяв в облогу Харран, але це також не вдалося, і ця остання поразка поклала край Ассирійській імперії.
Ця битва при Мегіддо, як зафіксовано, відбулася у 609 році до н.е., коли фараон Єгипту Нехо II вів свою армію до Каркемиша (північна Сирія), щоб об'єднатися зі своїми союзниками, занепадаючою Новоассирійською імперією, проти зростаючої Нововавилонської імперії. Для цього потрібно було пройти через територію, контрольовану Юдейським царством. Юдейський цар Йосія відмовився пропустити єгиптян.
Юдейські війська билися з єгиптянами під Мегіддо, що призвело до загибелі Йосії та перетворення його царства на васальну державу Єгипту. Битва зафіксована в Єврейській Біблії, грецькій Першій книзі Ездри та працях Йосипа Флавія.