1Народження
Йосип Броз народився 7 травня 1892 року в Кумровці, селі в північному хорватському регіоні Хорватське Загір'я, яке на той час було частиною Королівства Хорватія і Славонія в складі Австро-Угорської імперії.
2Початкова школа в Кумровці
У липні 1900 року, у віці восьми років, Броз пішов до початкової школи в Кумровці, але закінчив лише чотири класи, проваливши 2-й клас, а потім закінчив навчання у 1905 році.
3Першотравень
Під час навчання його заохочували відзначити Першотравень у 1909 році, а також читати та продавати «Slobodna Reč» («Вільне слово»), соціалістичну газету.
4Працевлаштування в Загребі
Після завершення навчання у вересні 1910 року Броз використав свої контакти, щоб влаштуватися на роботу в Загребі, і у віці 18 років вступив до профспілки металістів та взяв участь у своєму першому трудовому протесті. Він також вступив до Соціал-демократичної партії Хорватії та Славонії.
5Він повернувся додому
Він повернувся додому в грудні 1910 року.
6Серія переїздів
На початку 1911 року почалася серія переїздів: спочатку пошук роботи в Любляні, потім у Трієсті, Кумровці та Загребі, де він працював ремонтником велосипедів і приєднався до свого першого страйку на Першотравень 1911 року.
7Жив зі своїм старшим братом Мартіном та його сім'єю
До жовтня 1912 року він прибув до Відня, де зупинився у свого старшого брата Мартіна та його сім'ї, і працював на заводі Griedl, перш ніж отримати роботу у Вінер-Нойштадті, де він працював на Austro-Daimler, і його часто просили водити та тестувати автомобілі.
8Австро-угорська армія
У травні 1913 року Броз був призваний до австро-угорської армії на обов'язкову дворічну службу. Він успішно подав прохання про службу в 25-му хорватському полку гонведів, що базувався в Загребі.
9Броз був заарештований
Невдовзі після початку Першої світової війни в 1914 році 25-й хорватський полк гонведів рушив до сербського кордону, але Броз був заарештований за підбурювання до заколоту та ув'язнений у Петроварадинській фортеці в сучасному Нові-Саді.
10Посів друге місце на армійському чемпіонаті з фехтування
Після перемоги в полковому змаганні з фехтування Броз посів друге місце на армійському чемпіонаті з фехтування в Будапешті в травні 1914 року.
11Поранений і взятий у полон
25 березня 1915 року він був поранений у спину списом черкеського кавалериста і захоплений у полон під час російської атаки поблизу Буковини.
12Ардатовський табір для військовополонених
Після одужання, в середині 1916 року, його перевели до Ардатовського табору для військовополонених у Самарській губернії, де він використовував свої навички для обслуговування сусіднього сільського млина. Наприкінці року його знову перевели, цього разу до Кунгурського табору для військовополонених поблизу Пермі, де військовополонених використовували як робочу силу для обслуговування новозбудованої Транссибірської магістралі.
13Лютнева революція
Під час Лютневої революції натовп увірвався до в'язниці і повернув Броза до табору для військовополонених. Більшовик, якого він зустрів під час роботи на залізниці, розповів Брозу, що його син працює на машинобудівному заводі в Петрограді.
14Липневі дні
Менш ніж через місяць після прибуття Броза до Петрограда спалахнули демонстрації «Липневих днів», до яких приєднався Броз, потрапивши під вогонь урядових військ.
15Комуністична партія Югославії
Після повернення додому Броз не зміг влаштуватися на роботу металістом у Кумровці, тому він із дружиною ненадовго переїхав до Загреба, де працював офіціантом і брав участь у страйку офіціантів. Він також вступив до Комуністичної партії Югославії (КПЮ).
16Повернувся на батьківщину
Восени 1920 року він із вагітною дружиною повернувся на батьківщину: спочатку поїздом до Нарви, кораблем до Штеттіна, а потім поїздом до Відня, куди вони прибули 20 вересня.
17Дім
На початку жовтня Броз повернувся додому в Кумровець, у тодішнє Королівство сербів, хорватів і словенців, і дізнався, що його мати померла, а батько переїхав до Ястребарського поблизу Загреба.
18Звільнений з роботи
Через свої відверті комуністичні зв'язки Броз був звільнений з роботи.
19Вбивство Мілорада Драшковича
Після вбивства Мілорада Драшковича, югославського міністра внутрішніх справ, молодим комуністом на ім'я Алія Аліягич 2 серпня 1921 року, КПЮ була оголошена поза законом згідно із Законом про державну безпеку Югославії 1921 року.
20Арешт керівництва КПЮ
Після арешту керівництва КПЮ в січні 1922 року Стево Сабич перебрав на себе контроль за її діяльністю. Сабич зв'язався з Брозом, який погодився працювати нелегально на партію, розповсюджуючи листівки та ведучи агітацію серед заводських робітників. У суперечці між тими, хто хотів проводити помірковану політику, і тими, хто виступав за насильницьку революцію, Броз став на бік останніх.
21Районний комітет КПЮ
У 1924 році Броз був обраний до районного комітету КПЮ, але після того, як він виступив із промовою на католицькому похороні товариша, його заарештували через скаргу священика.
22Переїхав до Кралєвиці
У 1925 році безробітний Броз переїхав до Кралєвиці на узбережжі Адріатичного моря, де почав працювати на суднобудівному заводі для просування цілей КПЮ.
23Робота на залізничному заводі
У жовтні 1926 року він отримав роботу на залізничному заводі в Смедеревській Паланці поблизу Белграда.
24Він був призначений секретарем Загребського відділення профспілки металістів
У березні 1927 року він написав статтю, в якій скаржився на експлуатацію робітників на заводі, і після того, як заступився за одного з робітників, був негайно звільнений. Визнаний КПЮ як такий, що заслуговує на підвищення, він був призначений секретарем Загребського відділення Спілки металістів, а невдовзі після цього — всього хорватського відділення спілки.
25Броз був заарештований
У липні 1927 року Броз був заарештований разом із шістьма іншими робітниками та ув'язнений у сусідньому Огуліні.
26Конференція хорватського відділення КПЮ
У лютому 1928 року Броз був одним із 32 делегатів на конференції хорватського відділення КПЮ.
27Засуджений до п'яти років ув'язнення
Його визнали винним і засудили до п'яти років ув'язнення.
28Звільнений з в'язниці
Після відбуття повного терміну покарання він був звільнений, але одразу ж заарештований біля воріт в'язниці та відправлений до Огуліна для відбування чотиримісячного терміну, якого він уникнув у 1927 році. Його остаточно звільнили з в'язниці 16 березня 1934 року, але навіть тоді він був змушений жити в Кумровці та щодня звітувати перед поліцією.
29Вбивство короля Олександра
У цей час Тіто писав статті про обов'язки ув'язнених комуністів та про профспілки. Він був у Любляні, коли 9 жовтня 1934 року в Марселі хорватська націоналістична організація «Усташі» вбила короля Олександра.
30Тіто вперше обраний членом Політбюро
На Різдво 1934 року в Любляні відбулося таємне засідання Центрального комітету КПЮ, на якому Тіто вперше був обраний членом Політбюро. Політбюро вирішило відправити його до Москви для звіту про ситуацію в Югославії, і на початку лютого 1935 року він прибув туди як штатний працівник Комінтерну.
31Тіто читав лекції про профспілки іноземним комуністам
Тіто читав лекції про профспілки іноземним комуністам, відвідував курси військової тактики, які проводила Червона армія, і час від часу відвідував Великий театр. У липні та серпні 1935 року він був одним із 510 делегатів на VII Всесвітньому конгресі Комінтерну, де вперше коротко побачив Йосипа Сталіна.
32Тіто одружився з Бауер
Тіто одружився з Бауер 13 жовтня того ж року.
33Нова партія була урочисто відкрита на конференції
Тіто кілька разів подорожував між Парижем і Загребом, організовуючи рух добровольців і створюючи окрему Комуністичну партію Хорватії. Нова партія була урочисто відкрита на конференції в Самоборі на околиці Загреба 1–2 серпня 1937 року.
34Тіто організував демонстрацію для привітання міністра закордонних справ Франції
У грудні 1937 року Тіто організував демонстрацію для привітання міністра закордонних справ Франції під час його візиту до Белграда, висловлюючи солідарність із Францією проти нацистської Німеччини.
35Вторгнення в Югославію
6 квітня 1941 року німецькі війська за підтримки Угорщини та Італії розпочали вторгнення в Югославію.
36Незалежна Держава Хорватія
10 квітня 1941 року Славко Кватерник проголосив Незалежну Державу Хорватія, а Тіто відповів на це створенням Військового комітету при Центральному комітеті Комуністичної партії Югославії.
37Уряд і військові зустрілися з німецькими офіційними особами в Белграді
17 квітня 1941 року, після того як король Петро II та інші члени уряду втекли з країни, представники уряду та військові, що залишилися, зустрілися з німецькими офіційними особами в Белграді.
38Заклик до народу об'єднатися в боротьбі проти окупації
1 травня 1941 року Тіто випустив брошуру із закликом до народу об'єднатися в боротьбі проти окупації.
39Головнокомандувач усіх національно-визвольних військових сил
27 червня 1941 року Центральний комітет Комуністичної партії Югославії призначив Тіто головнокомандувачем усіх національно-визвольних військових сил.
40Комінтерн надіслав чіткі інструкції із закликом до негайних дій
1 липня 1941 року Комінтерн надіслав чіткі інструкції із закликом до негайних дій.
41Тіто провів переговори з лідером четників Дражею Михайловичем
Попри конфлікти з конкуруючим монархічним рухом четників, партизани Тіто досягли успіху у звільненні територій, зокрема «Ужицької республіки». У цей період Тіто провів переговори з лідером четників Дражею Михайловичем 19 вересня та 27 жовтня 1941 року.
42Перша пролетарська бригада
21 грудня 1941 року партизани створили Першу пролетарську бригаду (під командуванням Кочі Поповича).
43Друга пролетарська бригада
1 березня 1942 року Тіто створив Другу пролетарську бригаду.
44Антифашистське віче народного визволення Югославії (АВНОЮ)
На звільнених територіях партизани організовували народні комітети, які виконували функції цивільного уряду. Антифашистське віче народного визволення Югославії (АВНОЮ) зібралося в Біхачі 26–27 листопада 1942 року.
45Тегеранська конференція
Після того, як партизанам вдалося вистояти та уникнути інтенсивних атак країн Осі в період з січня по червень 1943 року, а масштаби співпраці четників стали очевидними, лідери союзників переключили свою підтримку з Дражі Михайловича на Тіто. Король Петро II, президент США Франклін Рузвельт і прем'єр-міністр Великої Британії Вінстон Черчилль приєдналися до радянського прем'єра Йосипа Сталіна, офіційно визнавши Тіто та партизанів на Тегеранській конференції.
46Операція «Рессельшпрунг»
25 травня 1944 року йому вдалося втекти від німців після рейду на Дрвар (операція «Рессельшпрунг»), повітряного десанту біля його штабу в Дрварі в Боснії.
47Були сформовані Балканські повітряні сили
Балканські повітряні сили були сформовані в червні 1944 року для контролю операцій, спрямованих переважно на допомогу його силам.
48Віська угода
17 червня 1944 року на далматинському острові Віс було підписано Віську угоду з метою об'єднання уряду Тіто (АВНОЮ) з урядом короля Петра II у вигнанні.
49прем'єр-міністр Югославії, на додаток до посади головнокомандувача югославських сил
12 вересня 1944 року король Петро II закликав усіх югославів об'єднатися під керівництвом Тіто і заявив, що ті, хто цього не зробить, є «зрадниками». На той час Тіто вже був визнаний усіма союзними органами (включаючи уряд у вигнанні) прем'єр-міністром Югославії, а також головнокомандувачем югославських військ.
50Тіто підписав угоду з Радянським Союзом, що дозволяла «тимчасове входження» радянських військ на територію Югославії
28 вересня 1944 року Телеграфне агентство Радянського Союзу (ТАРС) повідомило, що Тіто підписав угоду з Радянським Союзом, яка дозволяла «тимчасове входження» радянських військ на територію Югославії, що дозволило Червоній армії допомагати в операціях у північно-східних районах Югославії.
51Тимчасовий уряд Демократичної Федеративної Югославії (Demokratska Federativna Jugoslavija, DFY) був сформований у Белграді
7 березня 1945 року тимчасовий уряд Демократичної Федеративної Югославії (Demokratska Federativna Jugoslavija, DFY) був сформований у Белграді Йосипом Броз Тіто, причому тимчасова назва допускала як республіку, так і монархію.
52Підрозділи партизанів були відповідальні за звірства після репатріацій у Блайбурзі
В останні дні Другої світової війни в Югославії підрозділи партизанів були відповідальні за звірства після репатріацій у Блайбурзі, і звинувачення в провині пізніше були висунуті югославському керівництву на чолі з Тіто.
53Тіто надіслав телеграму до верховного штабу Словенської партизанської армії із забороною страти військовополонених
14 травня він надіслав телеграму до верховного штабу Словенської партизанської армії із забороною страти військовополонених і наказом передати можливих підозрюваних до військового суду.
54Тіто зустрівся з президентом Конференції єпископів Югославії
Прем'єр-міністр Йосип Броз Тіто зустрівся з президентом Конференції єпископів Югославії Алоїзієм Степінацем 4 червня 1945 року, через два дні після його звільнення з ув'язнення. Вони не змогли дійти згоди щодо стану Католицької церкви. Під керівництвом Степінаца конференція єпископів випустила лист із засудженням нібито скоєних партизанами воєнних злочинів у вересні 1945 року.
55Прореспубліканський Народний фронт Тіто, очолюваний Комуністичною партією Югославії, переміг на виборах з переважною більшістю голосів
У листопаді 1945 року прореспубліканський Народний фронт Тіто, очолюваний Комуністичною партією Югославії, переміг на виборах з переважною більшістю голосів, причому монархісти бойкотували голосування.
56Король Петро II був офіційно скинутий Югославськими установчими зборами
29 листопада 1945 року король Петро II був офіційно скинутий Югославськими установчими зборами. Невдовзі після цього Асамблея розробила нову республіканську конституцію.
57Югославська розвідка отримала завдання ув'язнити та віддати під суд велику кількість нацистських колаборантів
Югославська розвідка отримала завдання ув'язнити та віддати під суд велику кількість нацистських колаборантів; суперечливим моментом стало те, що до них потрапили католицькі священнослужителі через широку участь хорватського католицького духовенства в режимі усташів. Дража Михайлович був визнаний винним у колабораціонізмі, державній зраді та воєнних злочинах і згодом був розстріляний у липні 1946 року.
58Комінформ
17 травня Тіто запропонував вирішити це питання на засіданні Комінформу, яке мало відбутися в червні. Однак Тіто не відвідав друге засідання Комінформу, побоюючись, що на Югославію буде здійснено відкритий напад.
59Інші країни-члени Комінформу виключили Югославію
28 червня інші країни-члени Комінформу виключили Югославію, посилаючись на «націоналістичні елементи», яким «вдалося протягом останніх п'яти-шести місяців досягти домінуючого становища в керівництві» КПЮ.
60Національні збори підтримали важливий законопроєкт, написаний Мілованом Джіласом
26 червня 1950 року Національні збори підтримали важливий законопроєкт, написаний Мілованом Джіласом і Тіто щодо «самоврядування» — типу кооперативного незалежного соціалістичного експерименту, який запровадив розподіл прибутку та демократію на робочих місцях на раніше державних підприємствах, що потім стало прямою соціальною власністю працівників.
61Закон про самоврядування
13 січня 1953 року вони встановили, що закон про самоврядування є основою всього суспільного ладу в Югославії.
62Президент
Тіто також змінив Івана Рибара на посаді президента Югославії 14 січня 1953 року.
63Тіто відвідав Індію
Тіто відвідав Індію з 22 грудня 1954 року по 8 січня 1955 року.
64Тіто відвідав СРСР
Тіто відвідав СРСР у 1956 році, що стало сигналом для світу про те, що ворожнеча між Югославією та СРСР слабшає.
65Тіто зустрівся з президентом Дуайтом Д. Ейзенхауером
Восени 1960 року Тіто зустрівся з президентом Дуайтом Д. Ейзенхауером на засіданні Генеральної Асамблеї ООН.
66Перший генеральний секретар Руху неприєднання
1 вересня 1961 року Йосип Броз Тіто став першим генеральним секретарем Руху неприєднання.
67Соціалістична Федеративна Республіка Югославія
7 квітня 1963 року країна змінила свою офіційну назву на Соціалістична Федеративна Республіка Югославія.
68Тіто став активно сприяти мирному вирішенню арабо-ізраїльського конфлікту
Того ж року Тіто почав активно сприяти мирному вирішенню арабо-ізраїльського конфлікту. Його план передбачав, що араби визнають державу Ізраїль в обмін на території, які Ізраїль здобув.
69Югославія стала першою комуністичною країною, яка відкрила свої кордони для всіх іноземних відвідувачів
1 січня 1967 року Югославія стала першою комуністичною країною, яка відкрила свої кордони для всіх іноземних відвідувачів і скасувала візові вимоги.
70Тіто запропонував вилетіти до Праги
У 1968 році Тіто запропонував вилетіти до Праги з попередженням за три години, якщо чехословацькому лідеру Александру Дубчеку знадобиться допомога у протистоянні з радянськими військами.
71Тіто усунув генералів Івана Гошняка та Раде Гамовича після вторгнення в Чехословаччину
У квітні 1969 року Тіто звільнив генералів Івана Гошняка та Раде Гамовича після вторгнення до Чехословаччини через неготовність югославської армії відповісти на подібне вторгнення до Югославії.
72Переобраний президентом Югославії Федеральними зборами вшосте
У 1971 році Тіто був переобраний президентом Югославії Федеральними зборами вшосте.
73Було ухвалено нову Конституцію
16 травня 1974 року було ухвалено нову Конституцію, а 82-річного Тіто було призначено довічним президентом — статус, який він зберігав до кінця свого життя.
74Смерть
Тіто помер у Медичному центрі Любляни 4 травня 1980 року, за три дні до свого 88-річчя.